Принцип кругового батуту в основному заснований на взаємодії між еластичною силою та силою тяжіння. На поверхні батут є пружна тканина. Коли спортсмен стрибає на нього, тканина стискається і генерує еластичну потенційну енергію. Коли спортсмен залишає батут, тканина підбирається, перетворюючи збережену еластичну потенційну енергію в кінетичну енергію, що дозволяє спортсмену літати. Ця еластичність дозволяє спортсменам виконувати складні рухи та складні навички.
Крім того, конструкція кругового батуту також має свої конкретні причини. З точки зору структурної сили, структурна сила кругової є відносно слабкою і не може відповідати вимогам професійної підготовки та конкуренції. Тому більшість невеликих батутів для домашнього використання є круговими через їх просту структуру, легку установку та вимоги до низької міцності та еластичності. У таких місцях, як батутні парки, професійні батути та майданчики змагань з спортивних тренувань, батути здебільшого квадратні, оскільки вони потребують більш високих вимог до професіоналізму та сили.